Перший день народження дитини майже завжди супроводжується порівняннями. На дитячому майданчику хтось уже впевнено бігає, а хтось тільки тримається за диван, і батьки починають хвилюватись.
Дванадцять місяців — це справді рубіж, коли педіатри оцінюють підсумки першого року. Проте норма в цьому віці має широкі межі, і різниця в кілька місяців між дітьми залишається природною.
Розберемо, які навички вважають типовими для дванадцяти місяців, наскільки широким буває розкид і в яких випадках варто окремо поговорити з лікарем.
Що має вміти дитина в 1 рік
Річна дитина вже перейшла від пасивного спостереження до активного дослідження простору. Вона переміщується самостійно, бере предмети двома пальцями і намагається впливати на дорослих голосом та жестами.
Педіатри оцінюють розвиток за кількома напрямками одночасно. Відставання в одному з них при нормі в решті зазвичай не викликає тривоги.
| Напрямок | Типові навички у 12 місяців |
|---|---|
| Велика моторика | Стоїть без опори, робить перші кроки, впевнено повзає, сідає самостійно |
| Дрібна моторика | Бере дрібне пінцетним захватом, складає предмети в коробку, гортає сторінки |
| Мовлення | Вимовляє 2‒6 простих слів, розуміє прості прохання, реагує на своє ім’я |
| Соціальні навички | Махає на прощання, показує пальцем, наслідує дії дорослих |
| Побутові вміння | П’є з чашки з допомогою, тримає ложку, допомагає під час одягання |
Таблиця дає загальну картину, проте жодна дитина не відповідає їй на сто відсотків. Одна раніше заговорить, інша раніше піде.
«Дитина — не посудина, яку потрібно наповнити, а вогонь, який треба запалити», — Франсуа Рабле.
Найважливіший показник у цьому віці — не окрема навичка, а поступ. Якщо кожні кілька тижнів з’являється щось нове, розвиток іде своїм темпом.
До дванадцяти місяців більшість дітей упевнено пересуваються, хоч спосіб буває різним. Хтось уже ходить, тримаючись за руку, хтось швидко повзає і піднімається біля меблів.
Перші самостійні кроки зазвичай припадають на проміжок від 9 до 15 місяців. Дитина, яка пішла в 14 місяців, розвивається так само нормально, як та, що пішла в 10.
Ось на що варто звертати увагу в моториці річної дитини:
● самостійно сідає з положення лежачи і встає біля опори;
● стоїть без підтримки хоча б кілька секунд;
● робить кроки, тримаючись за меблі або за руку дорослого;
● бере дрібні предмети великим і вказівним пальцями;
● перекладає іграшку з однієї руки в іншу;
● кидає м’яч і намагається штовхнути його ногою.
Дрібна моторика в цьому віці розвивається помітно швидше за велику. Дитина цілими днями досліджує кришечки, шухляди та застібки, і це найкраще тренування.
Як допомогти розвитку рухів
Найкорисніше, що можуть зробити дорослі, — прибрати зайві обмеження. Дитині потрібна безпечна вільна підлога, а не постійне перебування в манежі чи ходунках.
Практичні речі теж працюють краще за спеціальні іграшки. Кошик із прищепками, кастрюлі з кришками, коробка з клаптиками тканини займають дитину надовго.
Не варто підганяти дитину до ходьби, ставлячи її на ноги силою. М’язи й вестибулярний апарат дозрівають у своєму темпі, і повзання в цьому процесі має власну цінність.
Мовленнєвий розвиток у 12 місяців
Розуміння мови в цьому віці значно випереджає її відтворення. Дитина вже виконує прості прохання, хоча сама вимовляє лише кілька слів.
Типовий словниковий запас річної дитини — від двох до шести слів. Це можуть бути «мама», «тато», «дай», «на», а також власні звукові позначення на кшталт «ав» замість «собака».
Такі скорочення теж вважають словами, якщо дитина стабільно вживає їх щодо одного предмета. Педіатр враховує саме сталість вживання, а не чистоту вимови.
Що допомагає мовленню в цей період:
- Говоріть із дитиною під час звичайних справ. Проговорюйте дії: одягаємо шкарпетку, наливаємо воду, миємо яблуко.
- Робіть паузи в розмові. Дитині потрібен час, щоб відреагувати звуком чи жестом.
- Називайте предмети правильно. Замість «бібіка» варто говорити «машина», додаючи звук окремо.
- Читайте книжки з великими зображеннями. Показуйте пальцем і називайте те, що бачите.
- Реагуйте на жести словами. Коли дитина тягнеться до чашки, озвучуйте: «Ти хочеш пити».
- Обмежте фоновий шум. Телевізор або музика заважають вирізняти мовлення дорослого.
Мовленнєвий стрибок часто відкладається в дітей, які рано пішли. Організм спрямовує ресурси на одну сферу, і за кілька місяців ситуація вирівнюється.
Річна дитина вже добре зчитує настрій дорослих. Вона завмирає, почувши суворий тон, і сміється у відповідь на усмішку.
У цьому віці з’являється так зване соціальне посилання: перед новою дією дитина озирається на дорослого, щоб оцінити його реакцію. Це важливий показник нормального емоційного розвитку.
Типові прояви для дванадцяти місяців — махання рукою на прощання, показування пальцем на цікаве, простягання іграшки дорослому. Дитина також може обіймати улюблену м’яку іграшку.
«Ставлення до дитини визначає її ставлення до світу», — Ерік Еріксон.
Окремо варто згадати страх розлуки. Приблизно з 8‒10 місяців діти починають хвилюватись, коли мама виходить із кімнати, і в рік це нормальне явище.
Гра як показник розвитку
Гра річної дитини все ще проста, але вже усвідомлена. Малюк повторює побачені дії: прикладає телефон до вуха, «годує» ведмедика, возить машинку.
Такі повторення означають, що дитина запам’ятовує послідовності та відтворює їх. Це важливіший показник, ніж уміння скласти пірамідку за розміром.
Разом із тим річна дитина ще не грає з іншими дітьми. Вона грає поруч, і це відповідає віку — спільна гра з’явиться значно пізніше.
Коли варто звернутись до педіатра
Більшість відхилень від таблиці нічого не означає. Проте є сигнали, з якими краще не відкладати огляд.
Варто проконсультуватись, якщо річна дитина не сидить самостійно, не переміщується жодним способом, не реагує на своє ім’я, не використовує жестів і не вимовляє жодного складу. Тривожним є і зникнення навичок, які вже були.
Обов’язковий огляд у рік включає вимірювання зросту, ваги, окружності голови, оцінку рухів та огляд вузьких спеціалістів. Педіатр також перевіряє відповідність календарю щеплень.
Не варто ставити діагнози за відео в інтернеті чи порівнювати дитину з дітьми знайомих. Об’єктивну оцінку дає лише огляд разом із динамікою попередніх місяців.
Перший рік дитини вміщує більше змін, ніж будь-який наступний. За дванадцять місяців безпорадне немовля перетворюється на людину, яка ходить, розуміє мову і має власні бажання.
Тому найкраще, що можна зробити на цьому етапі, — дати дитині простір і спокійно спостерігати. Темп у кожного свій, і майже завжди він виявляється правильним.
